- одноосібник
- —————————————————————————————одноосі́бникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
одноосібник — а, ч. 1) іст. Селянин, який не є членом сільськогосподарської артілі. 2) перен., розм. Той, хто робить що небудь окремо від інших, власними силами … Український тлумачний словник
одноосібницький — а, е. Прикм. до одноосібник. || Власт. одноосібникові … Український тлумачний словник
одноосібниця — і. Жін. до одноосібник … Український тлумачний словник
Отрадовка (Херсонская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Отрадовка. Село Отрадовка укр. Одрадівка Страна Украина … Википедия
індус — I див. індуси. II а, ч., заст., ірон. Одноосібник … Український тлумачний словник
партач — а/, ч. 1) Ремісник одноосібник, що не входив до цеху. 2) зневажл. Людина, яка робить, виконує що небудь невміло або неохайно, недбало … Український тлумачний словник
середняк — а/, ч. 1) іст. Селянин одноосібник, який мав невелику земельну ділянку, обробляв її власними силами і займав проміжне становище між бідняком і куркулем. || у знач. збірн. Середняки; середняцтво. 2) розм. Людина посередніх здібностей. || Працівник … Український тлумачний словник